Minerals guide

Велика енциклопедія «Minerals guide: Geology toolkit» — повний безкоштовний термінологічний довідник, який охоплює найважливіші терміни та поняття. Це дозволяє геологам і любителям досліджувати мінерали, гірські породи, дорогоцінні камені та кристали.

Мінералогія — це предмет геології, який спеціалізується на науковому вивченні хімії, кристалічної структури та фізичних властивостей мінералів і мінералізованих артефактів. Спеціальні дослідження мінералогії включають процеси походження і утворення мінералів, класифікацію мінералів, їх географічне поширення, а також їх використання.

Початковий крок у ідентифікації мінералу полягає в дослідженні його фізичних властивостей, багато з яких можна виміряти на ручному зразку. Їх можна класифікувати за щільністю (часто вказується як питома вага); міри механічної когезії (твердість, міцність, спайність, злам, розрив); макроскопічні візуальні властивості (блиск, колір, смуга, світіння, прозорість); магнітні та електричні властивості; радіоактивність і розчинність у хлористому водні

Кристал або кристалічна тверда речовина — це твердий матеріал, складові якого (такі як атоми, молекули чи іони) розташовані у високовпорядкованій мікроскопічній структурі, утворюючи кристалічну решітку, яка простягається в усіх напрямках. Крім того, макроскопічні монокристали зазвичай можна ідентифікувати за їхньою геометричною формою, яка складається з плоских граней зі специфічною, характерною орієнтацією. Наукове дослідження кристалів і формування кристалів відоме як кристалографія. Процес утворення кристалів за допомогою механізмів росту кристалів називається кристалізацією або затвердінням.

Кристалографія — це експериментальна наука про визначення розташування атомів у кристалічних твердих тілах. Кристалографія є фундаментальним предметом у галузі матеріалознавства та фізики твердого тіла (фізики конденсованого середовища). У кристалографії кристалічна структура — це опис упорядкованого розташування атомів, іонів або молекул у кристалічному матеріалі. Впорядковані структури виникають із внутрішньої природи складових частинок для формування симетричних візерунків, які повторюються вздовж головних напрямків тривимірного простору в матерії.

Кілька мінералів є хімічними елементами, включаючи сірку, мідь, срібло та золото, але переважна більшість є сполуками. Класичним методом визначення складу є мокрий хімічний аналіз, який передбачає розчинення мінералу в кислоті.

Мінералоїд — це природна мінералоподібна речовина, яка не демонструє кристалічності. Хімічні склади мінералоїдів відрізняються за межами загальноприйнятих діапазонів для конкретних мінералів.

Дорогоцінний камінь (також званий дорогоцінним каменем, дорогоцінним камінням або напівдорогоцінним камінням) — це шматок кришталю, який у обробленому та полірованому вигляді використовується для виготовлення ювелірних виробів чи інших прикрас. Більшість дорогоцінних каменів тверді, але деякі м’які мінерали використовуються в ювелірних виробах через їх блиск або інші фізичні властивості, які мають естетичну цінність. Рідкість — ще одна характеристика, яка надає цінності дорогоцінному каменю.

Золото — це хімічний елемент із символом Au (від лат. aurum «золото») і атомним номером 79. Це робить його одним із елементів з вищим атомним номером, які зустрічаються в природі. Це яскравий, злегка оранжево-жовтий, щільний, м'який, пластичний і пластичний метал в чистому вигляді.

Існує близько 4000 різних каменів, і кожен з них має унікальний набір фізичних властивостей. До них відносяться: колір, смуги, твердість, блиск, прозорість, питома вага, спайність, руйнування, магнетизм, розчинність і багато іншого.

Цей словник безкоштовний офлайн:

• функція розширеного пошуку з автозаповненням;

• голосовий пошук;

• робота в автономному режимі - база даних в комплекті з додатком, без витрат на передачу даних під час пошуку;

• містить сотні прикладів для ілюстрації визначень;

«Довідник корисних копалин» — найкращий спосіб тримати потрібну інформацію під рукою.